Для ТОВ «Агростем», землі якого зосереджено на території трьох районів Житомирської області, ріпак — одна з основних культур у сівозміні, яка дає перший урожай, а разом із ним і перші гроші. Далі свій внесок у бюджет господарства роблять озима пшениця, кукурудза, соняшник — культури, що мають сьогодні на ринку найбільший попит.
— Ріпак ми вирощуємо з 2012 року, — розповідає директор ТОВ «Агростем» Юрій Крижанівський. — Починали з 500 гектарів, бувало, площі зростали до 2,5 тис. гектарів — для порівняння наш земельний банк становить 6500 гектарів. Останнім часом стабільно тримаємо під ріпаком 1 тис. гектарів. Думаю, в таких межах працюватимемо й надалі. За ці роки посівні площі ріпаку сконцентрували в одному масиві — так зручно його і сіяти, і доглядати, і збирати.
Протягом 10 років урожайність ріпаку в господарстві також коливалася, залежно від погодних умов й інших чинників, від 2 до 3,8 т/га, минулого року становила майже 3 т/га. За словами директора, для піщаних земель Житомирщини навіть за умов дотримання всіх технологічних операцій і застосування якісних препаратів захисту це доволі високий показник.
Нині аграрне виробництво значною мірою дестабілізовано через здорожчання, а інколи й брак засобів виробництва, тож незрідка аграрії змушені і добрива заощаджувати, і сівозміну корегувати, вже не кажучи про економію пального. Війна зруйнувала й налагоджені роками ринки збуту. Але ж недарма кажуть — підготовлений, отже, убезпечений. Такої тактики дотримуються і в ТОВ «Агростем». Так, уже не один рік господарство практикує укладання форвардних контрактів для реалізації ріпаку. Тож зі збутом проблем не має, зокрема й цього року. Переконані, що навіть у складних умовах війни логістичні питання вдасться розв’язати — принаймні поки що ситуація обнадійлива.
Значне здорожчання добрив та інших засобів виробництва негативно вплинуло на дотримання технології вирощування ріпаку, особливо для невеликих господарств. Але в «Агростемі» цих ризиків вдалося уникнути.
— Ми всі засоби виробництва закуповуємо планово, задовго до початку нового сезону, тож до цінових викликів на ринку добрив чи ЗЗР були готові й до жнив забезпечені всіма технологічними засобами, — розповідає директор. — Більше з тим, до війни нам вдалося повністю оновити технічний парк — купили кілька нових тракторів John Deere, а також обприскувачі. Тож маємо повний набір техніки для сівби, обробітку ґрунту. Єдине — наймаємо комбайни та вантажівки для вивезення зерна. Як буде надалі — час покаже, можливо, й доведеться здешевлювати технологію. Але поки що про це говорити зарано.
Ризики для ріпаку
Головний агроном господарства Василь Пухальський цього року налаштований оптимістично: ріпак із зими вийшов гарний, випадання не було, нині посіви в доброму стані. Тож якщо до жнив погода буде сприятливою, перспективи на врожай непогані. Утім, досвідчений агроном обережний у своїх оцінках, бо з 15-річного досвіду вирощування ріпаку знає, як стихія в останній момент може звести нанівець річний труд аграрія.
— Були випадки, коли восени ріпак добре зійшов, добре перезимував, навесні добре розвинувся, викинув стручки, а за два тижні до збирання врожаю, коли температури стояли 35–40 градусів, а опадів не було, увесь висох. Не було маси тисячі насінин, — згадує агроном. — Взагалі в нашому регіоні дощі випадають дуже нерівномірно, хоч загальна кількість опадів — до 600 міліметрів на рік. Незрідка навесні буває так багато вологи, що в поле не можна зайти власною технікою — доводиться наймати самохідний комплекс «РОСА» для внесення добрив. От останні два роки тільки в травні випадало понад 300 міліметрів опадів, а влітку, навпаки, — сухо й спекотно. Ось такі погодні ризики для ріпаку.
Інша проблема житомирського Полісся — весняні заморозки, які значно уповільнюють розвиток культури. Так було й два роки тому — вологи вдосталь, але через холоди ріпак погано розвивався і на момент збору врожаю був заввишки метр, хоч зазвичай в цей час сягає 1,5 м. Тому, наголошує головний агроном, для ріпаку важливо, щоб усі природні умови — вологозабезпеченість, температурний режим, тип ґрунту були — оптимальними.
Ґрунтові умови, як уже йшлося вище, на території, де працює «Агростем», не надто сприятливі для вирощування ріпаку — піщані ґрунти, як відомо, погано тримають ґрунтову вологу. Щоб запобігти її втратам, у господарстві вирішили радикально змінити систему обробітку ґрунту. Тож якщо раніше передпосівний обробіток ґрунту під ріпак передбачав оранку та культивацію, то минулого року вперше застосували глибоке розпушування культиваторами-дискаторами Horsch Tiger МТ.
Волога для посівної
Глибоке розпушування для «Агростем» — не єдиний спосіб утримати ґрунтову вологу й отримати дружні сходи ріпаку. Позитивний результат дає й лущення стерні попередника (зазвичай це озима пшениця), яке в господарстві проводять дисковими боронами Lemken Rubin одразу після збирання врожаю. Якщо є час — максимум тиждень, то чекають проростання падалиці пшениці. Якщо такої можливості немає, то через кілька днів після лущення стерні заходять у поле глибокорозпушувачем і вже 5 серпня розпочинають посівну.
— Сіємо сівалками Horsch із міжряддям 20 см в на глибину 2–3 см, залежно від вологості ґрунту на момент сівби, — розповідає Василь Пухальський. — Якщо у верхніх шарах волога є, то сіємо на 2 см, щоб ріпак швидше зійшов і сходи були дружними. Якщо вологи менше, то закладаємо насіння трохи глибше, до 3 см, щоб зберегти вологу для сходів. Норми висіву коливаються. На початку посівної сіємо нормою 400 тис. насінин на гектар. Якщо посівна затягується через погодні умови, то надалі норми висіву збільшуємо до 500 тис. насінин на гектар. Тобто фактично дотримуємося стандартних норм висіву для гібридів ріпаку.
Захист і загартовування
Останні два роки в господарстві віддають перевагу clearfield-гібридам селекції «Монсанто». Технологія clearfield приваблює аграріїв «Агростему» своєю простотою.
— Внесли післясходово гербіцид Нопасаран — і поле чисте. Немає ризику, що не спрацює ґрунтовий гербіцид через брак вологи. А тим часом бур’яни все одно будуть рости, — розмірковує головний агроном. — До того ж немає універсальних гербіцидів, які забирають одночасно всі бур’яни. Та й економічно clearfield вочевидь вигідна технологія. Хоч би й тому, що зайвий раз не потрібно ганяти в поле техніку.
Один із ризиків у вирощування ріпаку — перезимівля. Хоч нині селекціонери добилися високої зимостійкості гібридів, а зими стали переважно м’якими, але й м’яка зима, наголошує агроном, не зовсім добре для озимих культур.
— Нині зимуючі бур’яни не вимерзають, як раніше. Окрім того, коливання зимових температур негативно впливає на рослини: якщо температура підвищиться до двох градусів тепла, рослини починають вегетувати, далі похолодало — і ріпак стресує, на стеблі утворюються тріщини, через які надалі в рослину проникають збудники хвороб. Тому навесні, як тільки температура повітря підвищується до 5–7 градусів, ми лікуємо такі рани Дерозалом у нормі 1 л/га, — розповідає Василь Пухальський.
Відомо, що ріпак «полюбляють» різноманітні шкідники. Тож восени схема захисту передбачає внесення проти трача та совок, які в цей час здебільшого шкодять ріпаку, Наповалу в нормі 150 г/ га. Якщо осінь тепла і затяжна, то іноді доводиться повторно обробляти посіви, зазначає головний агроном
Навесні одна з найбільших небезпек для ріпаку — прихованохоботник, з яким у господарстві борються за допомогою інсектициду Децис у нормі 0,15 л/га. Як уже зазначалося вище, до бакової суміші додають фунгіцид Дерозал — його д. р. карбендазим заліковує ранки на рослині та діє профілактично проти пошкодження хворобами. Обробляють посіви, як тільки погода дає можливість зайти в поле.
Наступні дві фунгіцидні обробки мають різні завдання. Так, унесений у фазу бутонізації фунгіцид Тілмор у нормі 0,8 л/га захищає рослину від фомозу, альтернаріозу, склеротиніозу та інших найпоширеніших хвороб ріпаку. Насамкінець у середині цвітіння для захисту стручків від ураження хворобами застосовують Пропульс у нормі 0,8 л/га, додаючи до бакової суміші ще й Біскайю у нормі 0,4 л/га від квіткоїда. На цьому захист вичерпано. Тепер — тільки чекати жнив.
— Підбираючи препарати захисту, ми зважаємо на кілька аспектів: насамперед на їх ефективність і ціну. Фактично вибір постає між генериками й оригіналами — а це питання в агрономічній спільноті дискусійне, — каже головний агроном. — Буває, що й генерик не поступається ефективністю оригіналу. Але ми все-таки віддаємо перевагу оригінальним препаратам на всіх культурах. Інший критерій — сумісність препаратів. Щоразу, плануючи систему захисту й обираючи між ЗЗР різних груп, — фунгіцидами, інсектицидами, гербіцидами, а також мікроелементами, — звертаємо увагу на їхні властивості як бакового партнера. Адже якщо можна за один раз провести комплексний захист, навіщо це розбивати на кілька операцій, зайве витрачатися, ганяти техніку по полю.
На шляху до диференційованого живлення
Зазвичай систему живлення ріпаку в ТОВ «Агростем» агрономічна служба складає, виходячи з потреби ріпаку в азоті на рівні 120–140 кг/га у д.р, або ж 30 кг азоту на 1 т ріпаку. Норми фосфору й калію становлять відповідно 10 кг/га та 20 кг/га у д.р.
— Перед сівбою відразу після розпушення ґрунту вносимо калій у нормі 100 кг/га, а під час сівби — комплексне добриво NPK 4-10-20. Після сівби ще додаємо КАС у нормі 100 кг/га, — веде далі Василь Пухальський. — Підживлення ріпаку проводимо селітрою у нормі 200 кг/га і сульфатом амонію (150 кг/га) по мерзлоталому ґрунту, у кінці березня — на початку квітня додаємо карбамід у нормі 150 кг/га. Окрім того, двічі-тричі за вегетацію, восени та навесні, вносимо молібден і бор.
Минулої осені в господарстві почали освоювати диференційоване внесення добрив. Почали з унесення калію. Спеціально для роботи по-новому в групі компаній «Агрейн», до якого входить і ТОВ «Агростем», створили лабораторію, що відбирає ґрунт для аналізу і розробляє карту полів, купили розкидач добрив із системою диференційованого внесення. Тож разом із глибоким розпушуванням, яке зберігає ґрунтову вологу для ріпаку, точне живлення сприятиме підвищенню його врожайності.
— За багато років ми відпрацювали технологію вирощування ріпаку, яка в наших специфічних ґрунтово-кліматичних умовах дає найбільший ефект, — підсумовує Василь Пухальський. — Технологію ми підбирали, орієнтуючись на отриману врожайність: якщо вона нас задовольняє, то вже й треба діяти за напрацьованою схемою. Це не чорноземи, де можна експериментувати. Якщо є результат від схеми, то вона правильна.
