Тарас Корнієнко, заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн»
Цьогоріч ми дещо зменшили площі посівів озимого ріпаку. Це досить вибаглива культура як до кількості вологи, елементів живлення, так і до ґрунту. Оскільки останніми роками спостерігаються посушливі умови, тож вирішили надати перевагу озимій пшениці і соняшнику. Утім, і озимий ріпак традиційно займає своє місце в нашій сівозміні.
Як показали результати аналізу посівів, який здійснювали від сівби до початку виходу з зими, незалежно від дати сівби рослини мали незначні розтріскування кореня, зумовлені переважно витягуванням кореневої шийки й обмеженням росту кореня. Певну загрозу становили відсутність снігового покриву протягом зими та незначні різкі коливання температур, що могли спровокувати ураження посівів бактеріозом кореня, але, на щастя, таких наслідків не спостерігалося.
Загалом осінь та зима були без значних понижень температури і з опадами, іноді спостерігалось утворення льодяної кірки після випадання дощів, утім, це явище було короткотривалим. Тож в цілому погодні умови були цілком сприятливими для перезимівлі ріпаку.
Наразі стан посівів оцінюємо переважно як добрий та задовільний. Зараз рослини відновлюють свою вегетацію і перебувають, залежно від термінів сівби, у фазах «6-7 листок – формування розетки».
Із актуальних загроз посівам після відновлення вегетації̈ першими найбільшої шкоди рослинам ріпаку завдають прихованохоботники. Початок масового льоту зазвичай̆ розпочинається в останні дні березня і триває від 11 до 15 днів. Окрім прихованохоботника, на посівах ріпаку може з’явитися гусінь озимої совки, яка також активізується з підвищенням температури ґрунту та завдаватиме шкоди посівам, пошкоджуючи корені рослин.
Для своєчасного виявлення і контролю прихованохоботників використовуємо чашки-пастки з густою клейкою рідиною. Кількість встановлених чашок залежить від площі поля. Для знищення шкідників навесні застосовуємо інсектициди. Переважно захист рослин робимо до початку яйцекладки.
Щодо хвороб, то озимий ріпак уражується ними впродовж всього вегетаційного періоду. Весняне ураження, здебільшого, є наслідком осінньої інфекції. Інфекція, що міститься на рештках ріпаку озимого восени, продовжує розвиватися навесні.
Під урожай-2024 ми сіяли озимий ріпак у двох регіонах – на Одещині і Харківщині. Аби захистити ріпак від хвороб і шкідників, незалежно від регіону його вирощування, здійснюємо інсектицидну і фунгіцидну обробку. До того ж, дотримуємося сівозміни, що дає можливість регулювати динаміку поширення хвороб, рівномірно розподіляємо рослинні рештки, що сприяє отриманню дружніх та рівномірних сходів. До кожного поля здійснюємо диференційований підхід.
Останніми роками на Одещині переважають посушливі погодні умови, теплі зими, а річна кількість опадів не перевищує 300 мм. Власне, через це вирішили впровадити технологію strip-till. Її застосовуємо при сівбі озимого ріпаку вже кілька років поспіль. Одночасно з розпушуванням ґрунту вносяться добрива на глибину обробки в смугах, у яких відбудеться висів, тоді як міжряддя залишається вкритим пожнивними рештками. Завдяки цьому волога краще утримується в ґрунті, суттєво підвищується врожайність культури.
Для першого підживлення озимого ріпаку застосовуємо аміачну селітру, карбамід та КАС, а для другого – сульфат амонію. За внесення сульфату амонію рослини отримують, крім азоту, ще один додатковий мікроелемент – сірку, до наявності якої у ґрунті ріпак дуже чутливий.
Перше підживлення азотними добривами посівів озимого ріпаку здійснюємо після оцінювання перезимівлі рослин. Норми внесення азоту визначаємо методом вимірювання вмісту мінерального азоту в ґрунті навесні. Загалом, для посилення розвитку вегетативної маси рослин доза азоту має становити 100-120 кг/га.
