Василь Лимар, головний технолог племінного заводу «Агропрайм Холдинг»
Той, хто має бажання займатися свинарством, повинен усвідомити важливість цієї справи. Передусім знайти ринок збуту та правильно організувати процес і технологію виробництва: неважливо, чи це мініферма, чи велике підприємство, чи домашнє господарство.
Усі мають виконувати певні вимоги щодо розташування свиноферми, дотримуючись відстані від неї до найближчого населеного пункту, а також до інших ферм. Так, оптимальна відстань між фермами, залежно від розміру, може бути від 100 м до 3 км. Адже багато хвороб можуть передаватися повітрям: зокрема, вірус репродуктивного і респираторного синдрому свиней (PRRS) ‒ до 3 км.
Важливо дотримуватися основних параметрів мікроклімату в приміщеннях. Вони мають бути сухими і теплими. Внутрішні конструкції – станки та перегородки повинні добре митися і дезінфікуватися, бути виготовлені з відповідних матеріалів.
Звісно, все це ‒ певні витрати, і підприємець-початківець повинен усе прораховувати для створення свинарського бізнесу. Скажімо, придбання свиней і корми ‒ це 70% від загальних витрат. Крім цього, є витрати на медикаменти і ветеринарне обслуговування. Зважаючи на те, що мета ‒ отримання прибутку, треба розуміти, які статті найвитратніші, а де можна отримати найбільший прибуток.
Ще один важливий аспект ‒ забезпечення приміщень свиноферми вентиляцією, обігрівом та освітленням. Обов’язково для запобігання пожежам електричне обладнання заземляють належним чином. За низької температури в приміщенні частину корму тварини спрямовують на обігрів, за високої ‒ знижується споживання корму, і в обох випадках не буде належної віддачі від комбікорму. Швидкість руху повітря при вентиляції повинна бути не більше 2 м/с, інакше створюється протяг, який теж є причиною розвитку хвороб.
Бажано мати окреме приміщення для проходження карантину новоприбулими поросятами протягом 30-40 днів або використовувати наявне за принципом «порожньо ‒ зайнято».
Перед запуском тварин у приміщення його очищають, миють і дезінфікують, перевіряють на доступ чистого повітря і температурний режим. Якщо для відгодівлі поросят вагою 30-40 кг достатньо 16-20 °С, то для дорощування ‒ 22-25 °С. І цей режим слід постійно контролювати, щоб уникнути температурного стресу і, відповідно, зниження належного результату.
Приміщення для виготовлення кормів розміщують окремо від тих, де утримують свиней, оскільки шум дробарок або інших механізмів може впливати на самопочуття тварин і спричиняти стрес.
Годувати свиней слід тільки якісними кормами. Вони можуть бути гранульовані чи сипкі. Можна виробляти корми самостійно (за наявності обладнання), купуючи премікси або БВД у надійних і перевірених виробників.
До складу кормів входить зернова та білково-вітамінна група. Найкраще з зернових ‒ ячмінь, пшениця, кукурудза. Багато білка міститься в соняшниковому та соєвому шротах. Не варто забувати і про мінеральну групу, оскільки брак мінералів може знизити імунітет тварин. Сіль і крейда обов’язкові в раціоні свиней.
Особливу увагу слід звертати на ступінь подрібнення зернової групи кормів, оскільки однаково шкідливі і крупний помел, і дрібний: це приводить до проблем різного характеру. Також важлива якість змішування інгредієнтів.
Для здешевлення собівартості й отримання більшої маржі доцільно використовувати побічні продукти переробних виробництв: сироватку, пивну дробину тощо.
Залежно від цілей, можна годувати свиней різними кормовими сумішами. Так, для продажу на ринок свиней вагою 150 кг і більше м’ясо має бути жирним і з більшим вмістом сала в туші, відповідно й годівля інша. Якщо постачати до магазинів, потрібні свині вагою 110-120 кг, то годівля дещо обмежена по енергетичним кормам.
Та в будь-якому випадку слід розуміти: виростити свиней ‒ це частина справи, а щоб вдало продати й отримати гідну оцінку своєї праці, знадобиться докласти більших зусиль.
