Тарас Корнієнко, заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн»
Як налагоджена співпраця з пасічниками? Можливо, маєте цифрові інструменти інформування?
Про дату обробки полів інформуємо пасічників згідно з порядком, встановленим чинним законодавством України. Розміщаємо повідомлення в газетах, розклеюємо їх на інфостовпах. Ще одним каналом комунікації є групи районних спілок пасічників у соцмережах. В оголошеннях розповідаємо про те, які пестициди використовуємо, на яких саме культурах. Також інформуємо місцеву громаду про порядок дій.
Також агрономи компанії за кілька днів до початку дзвонять самим пасічникам та попереджують їх про це: «Колеги, завтра вночі на таких-то полях, у таких-то населених пунктах починаємо працювати проти квіткоїда. Будь ласка, на ніч зачиніть пасіки». Усі бджолярі це розуміють.
У випадку виникнення несприятливих погодних умов вказані дати можуть бути перенесені на найближчий можливий термін проведення технологічних операцій.
Чи траплялися конфліктні випадки з пасічниками? Як їх вирішували?
У нас налагоджена тісна співпраця з пасічниками. Вони розуміють, що без цих операцій ми не зможемо захистити майбутній врожай, наприклад, ріпаку, і отримати той результат, до якого прагнемо.
Але хочу зауважити, що пасічники, які дійсно переживають за своїх бджіл, нас швидше знаходять, ніж ми їх. Цікавляться посівами та препаратами, якими користуємось. Ми надаємо всю інформацію.
Якщо сільгоспвиробники та пасічники йтимуть один одному назустріч, то негативних наслідків у цьому питанні легко уникнути. Не потрібно шукати каменів спотикання в тому, що аграрії щось не те внесли і бджоли загинули, а спілкуватися та домовлятися. Необхідно виконувати всі заходи безпеки роботи з пестицидами, використовувати дозволені нетоксичні продукти, вчасно попереджати пасічників про початок робіт. Самі пасічники у разі необхідності мають закривати вулики. Це фактично або ніч, або доба — і не буде ніяких проблем.
Правила безпеки — абсолютно прості. Найголовніше, щоб їх ніхто не ігнорував. Тоді буде порядок.
Чи були у вашій практиці потрави бджіл через неправильне внесення ЗЗР?
Не було.
Нині сучасне рослинництво не може обійтися без пестицидів. Проте внесення препаратів можливо зробити максимально безпечним.
На сьогодні ми використовуємо високотехнологічні оприскувачі. Вони максимально ефективно і безпечно працюють з пестицидами. Сучасні оприскувачі мають можливість промити 100% каністри, з якої заливалися засоби захисту.
Окрім того, ми не допускаємо проливу препаратів на землю. Після завершення процедури каністру закриваємо, ставимо в автотранспорт засоби захисту і відвозимо на склад.
Чи є нині проблема доступу до оригінальних ЗЗР, що може завдати додаткової шкоди комахам?
В якості захисту рослин використовуємо лише ліцензійні препарати, дозволені на території України, у нормах та за умов, які зареєстровані і діють згідно чинного законодавства. Наразі безпечними для бджіл засобами захисту є такі препарати, які ми застосовуємо, – «Тіаклоприд», «Ацетаміприт», «Фалькон» і «Кораген». Окрім того, додаємо в бакову суміш інсектициди — намагаємося відпрацювати до цвітіння, щоб не нашкодити бджолам.
Зацікавлені, щоб місцеве населення ніколи не відчувало від нас шкоди навколишньому середовищу. Якщо приїжджає комісія, ми завжди можемо надати їй сертифікат, який підтверджує, який саме препарат використовує наше підприємство.
На скільки відсотків відбувається збільшення врожайності при запиленні бджолами?
Запилення ентомофільних культур (соняшник, ріпак) відіграє важливу роль у формуванні зав’язі та відповідно отриманні врожаю. Коли на полі достатньо комах — зменшується кількість пустоцвіту, збільшується виповненість зерна та відсоток олійності, скорочується термін цвітіння (відповідно прискорюється дозрівання зерна).
Запилення бджолами давало плюс у діапазоні від 10 до 20% на соняшнику або ріпаку. Маю власний досвід, коли працював у попередній компанії, там була своя пасіка — близько 120 вуликів — і ми напроти поля ставили на 1 гектар два вулики. У результаті прибавка врожайності соняшника склала від 2 центнерів.
Ми готові заохочувати пасічників, щоб вони приїжджали і ставили пасіки на наших полях, особливо на території, де в нас росте багато соняшника. Одна здорова бджолина сім’я налічує 30-60 тисяч робочих бджіл. Для ефективного запилення посівів соняшника достатньо 1-2 бджолосімї на 1 га.
