Тарас Корнієнко, заступник головного агронома агрогрупи «Агрейн»
Цьогорічна рання весна і циклон, що приніс тепло із Сахари, а також подальше зниження температури повітря й рясні опади неоднозначно вплинули на сільгоспкультури. З одного боку, посівна в багатьох господарствах стартувала раніше від запланованих строків, а озимі почали стрімко вегетувати, з іншого — рослини подекуди отримали значний стрес через різкі перепади температур. Такі погодні умови можуть спровокувати посилений розвиток хвороб і бур’янів на посівах, що збільшить витрати на засоби захисту сільгоспкультур.
На ярі культури в нас цього року припадає 40% посівних площ, з яких під кукурудзою приблизно 14 тис. гектарів (15,6%), а під соняшником — понад 21 тис. (24,5%). За сівби ярих культур, як правило, ми орієнтуємося на температуру ґрунту, але цього року через сахарський циклон, що накрив усю Європу, ґрунт прогрівся на два тижні раніше, ніж зазвичай. Тому наразі орієнтуємося не лише на температуру ґрунту, а й насамперед на строки, щоб бути наближеними до середньорічних. Це пов’язано з можливими заморозками, які відбуваються на початку травня.
У травні-червні основні агротехнічні заходи, які ми плануємо, — це захист рослин від бур’янів, хвороб і шкідників. Інтенсивність заходів із захисту залежатиме від подальших погодних умов. Якщо буде недостатньо вологи та високі температури, то захист рослин буде менш інтенсивним.
Також заплановано заходи з підживлення озимої пшениці на початку травня та кукурудзи на початку середини червня. Пшеницю плануємо підживлювати аміачною селітрою. Норму внесення будемо визначати за результатами листкової і ґрунтової діагностики. Кукурудзу підживлюємо КАСом. Тут норма внесення залежить від результатів ґрунтової діагностики. Цього року взяли за основу тогорічний план азотного підживлення. Під час сівби частину азоту вносимо з розрахунку 25 кг/га д. р., після діагностики під час вегетації рослин підживлюємо від 30–60 кг/га д. р. азоту.
З імовірних загроз для посівів наразі зберігаються приморозки або перезволоження ґрунту через рясні опади, що може призвести до загибелі сходів рослин. Особливо небезпечна «зайва» волога слабким сходам, що встигли утворити всього 2–4 листки та ще не ввійшли у фазу кущення. Вимокання призводить до ураження кореневої системи хворобами, уповільнення процесів росту й розвитку.
Тож, щоб вчасно виявити можливі проблеми та запобігти їм, уважно стежимо за станом посівів і погодними умовами. Після закінчення осінньої вегетації озимих поля обов’язково обстежуємо. Таким же обов’язковим є обстеження навесні після відновлення вегетації. А з настанням тепла і за достатньої кількості вологи відбувається не лише активна вегетація рослин, а й з’являються хвороби та шкідники. Тож застосування хімічних засобів захисту рослин неминуче.
Для зменшення витрат на пестициди застосовуємо системи комп’ютерного контролю й автоматичного регулювання роботи обприскувачів. Обприскувачі, обладнані бортовими комп’ютерами, в середньому витрачають на 10% менше препаратів, як порівняти зі звичайними обприскувачами.
Наприклад, на деяких ділянках з озиминою є бур’яни, але планове внесення гербіцидів і боронування усувають цю проблему. А ріпак цього року зацвів майже на місяць раніше від звичних строків. Але потрібно розуміти, що, як би ми не планували, рослина має свій життєвий цикл, і її основне завдання в природі — викинути насіння для майбутнього зростання. Загалом озимі в більшості підрозділів агрогрупи «Агрейн» перебувають у доброму стані».
