Чисто племінна справа

— Пані Надіє, розкажіть про основу вашого племінного виробництва: з якою генетикою свиней працюєте? Чому зробили свій вибір саме на її користь? 

— Ми закуповуємо батьківське стадо в генетичній компанії Axiom, яка є найбільшим французьким експортером племінних свиней порід велика біла і ландрас. Наша співпраця триває від заснування племінного господарства — з 2008 року.

Аби на власні очі переконатися у якості й продуктивності племінних тварин, фахівці «Агропрайм Холдингу» відвідали французькі племінні ферми в провінціях Орлеан і Бретань, а також генетичний центр компанії у Лавалі.

Скажу відверто, нині вибір зробили не так через свиней (хоча їхні результати — одні з найкращих), як на користь моделі свинарства, яку практикують у Франції.

— Які ж особливості в цій країні стали вирішальними? 

— У Франції племінні господарства ізольовані від будь-яких тваринницьких об’єктів у радіусі 14 км. Скорочення дистанції заборонено законом. Там не тримають свиней у присадибних господарствах, як в Україні (у нас цей сегмент ще й досі більший за промисловий). Це також контролює закон.

Для держави всі племінні господарства — стратегічні. Свиней, яких вони розводять, занесено у єдину племінну базу. Фактично це — генетичний фонд не однієї компанії, а всієї країни.

Така система підтримує ветеринарну безпеку на національному рівні. У Франції племінну справу ведуть за селекційно-економічними індексами. Господарства передають інформацію на один сервер — усе відкрито. На сайті можна побачити показники будь-якої племінної тварини. Україна тільки-но стала на шлях до впровадження такої системи, бо за нею — майбутнє.

— Ви згадали про високі якості порід велика біла і ландрас. Як підтримуєте такі показники? 

— У свинок порід велика біла й ландрас — відмінні генетичні якості: вони добре приходять в охоту, багатоплідні, мають високу молочність і велику кількість відлучених поросят. А кнурців цих порід цінять за високі репродуктивні якості. Всі тварини мають антистресовий ген, спокійно сприймають переїзди та зміну умов утримання, швидко набирають товарну вагу.

Періодично завозимо кнурців і свинок від батьків перевірених за якістю нащадків. Пару підбираємо, коли готуємо до запліднення свиноматку. Контролюємо, щоб у її гніздах не було слабких поросят, а кнурців було не більше, ніж свинок, бо там переважає батьківська спадковість.

Аби покращити генетичні показники тварин, що два роки повністю замінюємо кнурів, а також щороку 10–15% свинок. Таке оновлення племінного поголів’я дозволяє отримувати кращі  результати на товарному виробництві й, відповідно, підвищувати прибутковість свинарства.

— Які технології допомагають племзаводу в генетичній роботі? 

— Ми запровадили систему оцінювання BLUP — один із найдосконаліших методів генетичного поліпшення, що базується на прогнозуванні племінної цінності свиней. Завдяки йому, можна виявити вплив кожної ознаки на загальне оцінювання генетичного потенціалу тварин. Порівнюючи тварин, їх можна відсортувати відповідно до генетичних якостей і формувати генетично цінне племінне стадо.

Після оцінювання розподіляємо тварин на три групи за продуктивністю. До першої потрапляють свині з високими відтворювальними якостями, до другої — з відгодівельними, до третьої — з м’ясними.

Також ураховуємо якісні показники: площу м’язового вічка, вміст м’яса, жиру, кісток у туші, хімічний склад м’яса й сала. Важливі фізико-хімічні властивості — колір м’яса, утримання ним вологи, кількість і якість сала (температура плавлення, йодне число).

Показники вимірюються кількісно. До слова, ці ознаки залежать від багатьох генів, що мають різні комбінації й рекомендації в процесі розмноження тварин.

Саме тому, щоб розуміти, що тварини мають високу племінну цінність, потрібно їх оцінювати й спрямовувати селекцію на розвиток і закріплення бажаних показників.

З 6 тис. голів поголів’я на заводі вихід племінної продукції становить близько 2 тис. Під час вирощування постійно триває племінне вибракування. Наприклад, у сімействі — 10 свиноматок, 3 з яких кращі. Ми підбираємо їм цінних кнурів — кожній окремо. Тоді дивимося, від якого союзу отримаємо найкраще поголів’я. Надалі реалізуємо його покупцям або лишаємо собі. Відбракованих тварин передаємо на відгодівельну ферму, яка їх згодом продає як товарних свинок господарствам.

Схрещування тварин дає можливість отримати значну прибавку в продуктивності свиней. Так, досліди підтвердили, що поголів’я, отримане від генетичного ядра на нашому племзаводі, відтворює показники продуктивності батьківських тварин щонайменше у трьох поколіннях.

— Для племінних свинок особливо важливим є здоров’я. Як ви підтримуєте його? 

— Боротьба з внутрішніми хворобами є одним із наших пріоритетів, бо від цього залежить здоров’я та якість поголів’я. Навіть у складні часи, у воєнний період, на цій статті витрат у жодному разі не можна економити. Наприклад, якщо ми говоримо про епідемічну діарею свиней, то послаблені нею свиноматки народжують слабких поросят, які згодом помирають. Повномасштабна ж вакцинація дозволяє посилити здоров’я молодняку, знизивши падіж новонароджених поросят на 20–25%.

Так, купивши свинку (обов’язково з документальним підтвердженням, що вона вільна від хвороб), одразу вакцинуємо проти бешихи й парвовірусної інфекції (вакцина Eryseng Parvo від Hipra). Після карантину і дворазової вакцинації осіменяємо. За два тижні до опоросу вакцинуємо проти колібактеріозу (вакцина Літергард ЛТ-С від Zoetis). Проти класичної чуми свиней також вакцинуємо раз на рік (вакцина Suimun CSF LK-M від «Біотестлаб»). Поросят на 19–25-й день обов’язково вакцинуємо проти цирковірусної інфекції свиней (вакцина Інгельвак ЦиркоФлекс від Boehringer Ingerlheim). Користуємося тільки перевіреними вакцинами й працюємо з різними постачальниками.

Щоб запобігти шлунково-кишковим захворюванням, у корм поросятам у перші 5–8 днів після відлучення додаємо вітаміни, мікроелементи, а також антистресові препарати (Суплексан антистрес).

Звісно, для дотримання високого статусу здоров’я тварин дуже важливо дотримуватися правил біобезпеки, зокрема проведення ретельного моніторингу транспортування тварин і кормів.

Територію племзаводу повністю загороджено, щоб унеможливити доступ диких тварин, з обмеженим доступом для людей і обладнання. Працівники та гості, що заходять на племзавод, повинні змінити одяг та пройти через душ. Безумовно, всі препарати, витратні матеріали знезаражуємо озонаторами.

Також виконується чітка процедура навантаження та розвантаження тварин. Усім новоприбулим племінним тваринам роблять аналіз крові й утримують на карантині протягом чотирьох тижнів, і тільки потім запускають у приміщення.

— Як на заводі опікуються благополуччям тварин? Які технології застосовуєте та який результат від цього фіксуєте? 

— Щоб свині демонстрували якісний рівень продуктивності та менше хворіли, їм потрібні комфортні умови утримання. На кожному етапі вирощування (у маточнику, на відгодівлі) існують свої тонкощі створення мікроклімату, які впливають на стан тварин. Наприклад, у маточнику має бути найвищий рівень гігієни, важливе забезпечення температурного комфорту, подача свіжого повітря для свиноматки й поросят.

Після відлучення від свиноматки (на 21–28-й день від народження) порося потрапляє у стресові умови: емоційний дискомфорт, зміна годівлі й температурного режиму. У цей період поросята мають вагу 5,5–8 кг і надзвичайно чутливі до негативних чинників. Тому дуже важливо забезпечити комфортні умови, щоб досягти високого рівня збереженості поросят і надалі мати кращу продуктивність.

Економія на обігріві/охолодженні приміщень, автоматизованих системах вентиляції призводить до істотних втрат. Так, на кожний градус нижче від комфортної зони (20 °С) тварини витрачають на 4% більше корму. І цей надлишок іде тільки на обігрів, не дає збільшення ваги. Одна свиноматка споживає 1,4 тонни комбікорму на рік. Тому для 1,2 тис. свиноматок, на яких розраховано наш відгодівельний комплекс, додаткові річні витрати на корми (за ціни 6 тис. грн/т) становитимуть 400 тис. гривень.

Також дотримання всіх технологічних норм у роботі зі свиноматками — годівля, мікроклімат, технологія штучного осіменіння, здоров’я тварин — прямо впливає на кількість поросят під час народження й відлучення.

— І щодо раціонів. Розкажіть про їхні особливості для різних груп свиней. Чи довелося вносити корективи через війну, або зважаючи на очікуваний урожай цього року? Чи маєте свої напрацювання в раціонах? 

— Раціон кормових сумішей свиней на відгодівлі складається на 96% iз зернових, зернобобових культур, вирощених у ТОВ «Агропрайм Холдинг», і культур білкової групи та шроту, закуплених у сільгоспвиробників центральних i північних peгioнів України. Інші компоненти кормових сумішей не перевищують 4% загального обсягу кормів. Тому свинина екологічно чиста й відповідає міжнародним стандартам безпечності харчових продуктів.

Правильна годівля може забезпечити не лише максимальні прирости за мінімальних витрат на корми, а й добре здоров’я тварин. Тому, незважаючи на війну і врожай, намагаємося не зменшувати й не економити на раціоні годівлі тварин.

Для годівлі свиней ми використовуємо і власні зернові суміші, і повнораціонні комбікорми відомих виробників. Наприклад, тривалий час співпрацюємо з українською компанією «ЮТ-АГРО». Їхній комбікормовий завод має сучасне обладнання, сертифіковане й автоматизоване виробництво та може достойно конкурувати з аналогічними заводами не лише в Україні, а і по всій Європі.

У виборі постачальника преміксів і кормової суміші дійшли висновку, що дорожчі, але максимально збалансовані корми дають кращий прибуток. Так, до досягнення живої маси 90 кг приріст відбувається за рахунок м’язової тканини, а подальший ріст іде за рахунок жирових тканин, на утворення яких витрачається втричі більше кормів. Тому для кожного періоду розвитку свиней використовуємо різні рецепти комбікормів із різними рівнями білка й амінокислот.

Загалом тварини іноземної селекції, байдуже якої — данської, німецької, французької чи нідерландської — доволі вибагливі до умов утримання й годівлі, потребують додаткових витрат.

Проте вважаю, що на майбутнє доцільно використовувати імпортну генетику для вдосконалення наших вітчизняних порід, особливо для задоволення потреб господарств населення, де умови утримання й годівлі свиней бажають кращого. Тільки за дотримання належних умов годівлі, утримання, обліку свиней вітчизняні племінні господарства зможуть забезпечити промислове свинарство потрібною генетикою.

— Як ви оцінюєте розвиток племінної справи у свинарстві сьогодні та її розвиток, доки триває війна?

— Війна внесла свої корективи. Чимала частка свинарів у відносно безпечних регіонах ще побоюється вкладати гроші в поголів’я, бояться ризикувати. Тож не можна сказати, що працюємо, як раніше. Проте низка операторів у Центрі та на Заході України поступово оговтується: підприємства роблять інвентаризацію, починають активніше вибраковувати маточне поголів’я та планують замінювати на продуктивнішу свіжу кров. Тому ми робимо необхідні кроки, щоб вчасно відповісти на ринковий запит, коли він буде відчутним.

— Які ваші плани на короткотермінову перспективу? І які будуєте на пізніше? 

— Одним із важливих завдань племінного заводу є подальша селекційноплемінна робота, збільшення кількості та якості племінного молодняку.

На наступні п’ять років ми ставимо завдання збільшити кількість ремонтних кнурців і свинок, що за умови чіткого жорсткого відбору за спрямованого вирощування молодняку дасть змогу відібрати найкращих із них.

Навіть за умов війни не потрібно зупинятися в розвитку, адже від цього залежить майбутнє і підприємства, і людей, які на ньому працюють.